втручати

(утруча́ти), -а́ю, -а́єш, недок., втру́тити (утру́тити), втру́чу, втру́тиш, док., перех., у що і без додатка.

1) Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись.

2) перен., діал. Вставляти в розмову (власне зауваження, слово тощо).